Мы постоянно играем роли.
Как это тяжело для свободы.
Таскать чуждый реквизит. До боли.
По правилам ты должен быть бодрым.
Сломать судьбу воле не прикажешь.
Но в игре можно обойти, махом.
Если хочешь жизнь изменить, скажем,
Научись управлять вечным страхом.
Или считаешь – чем круче маска
и чем она издалека ярче,
тем интереснее станет сказка?
Голый король – помнишь? Он в печали…
Лишь творчеству маска неуместна.
Для него луч Света – добрый вестник.
17.04.18 г.
Сонет 6
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783503
А це не важко для твоєї волі –
Ось тільки реквізит собі збери.
Весь час в якійсь знаходимось ми ролі,
І звикли грать за правилами гри.
Насильством волі долі не зломити,
Зате акторством можна обійти.
Ти справді хочеш щось в житті змінити?
Зумій одвічний страх перемогти.
А що, коли й собі примірить маску?
І чим вона темніша звіддаля,
Тим цікавіша стане потім казка –
Наприклад, про сумного короля.
Ось тільки маска творчості не личить,
Коли до світла тягнеться обличчя.
21.03.18 г.