Максиміліан Волошин «І було так, немов життєві вічка ...»
- Переклад Володимира Туленка
І було так, немов життєві вічка
Порвались геть усі ... та спокій вічний,
Глибинний аж ... сповільнений відлив
Всіх дум, всіх сил ... Я розумів, що жив,
За диханням травинок і берез.
Схід Місяця, знов чайок полонез ...
Я потонув у місячному сні,
У мерехтливо-променевій глибині,
І на мене пливли з безодні мило
Дощі комет та зоряного пилу ...
*****
Максимилиан Волошин "И было так, как будто жизни звенья..."
И было так, как будто жизни звенья
Уж были порваны... успокоенье
Глубокое... и медленный отлив
Всех дум, всех сил... Я сознавал, что жив,
Лишь по дыханью трав и повилики.
Восход Луны встречали чаек клики...
А я тонул в холодном лунном сне,
В мерцающей лучистой глубине,
И на меня из влажной бездны плыли
Дожди комет, потоки звездной пыли...
1913