ПІД ВЕЛЯНОМ НЕБЕС
Під веляном небес вінчала їх любов,
В обітниці вслухались роси-води
І омивали першу спільну кров,
А хмарки все водили хороводи
Під ледве чутні співи молитов
Вітрів далеких. В царині природи
Осяяв місяць тайну між дібров
В тисячосвіччі зоряної згоди
На шлюб сердець і з’єднання основ
Двох в оберемку втіх. Їм щебетали оди
В світанку солов’ї всі знов і знов
Й кохання заквітчало з осолоди!
Павло Гай-Нижник
16 квітня 2018 р.