Немов магнiт
http://www.stihi.ru/2018/04/11/6120
Светлана Пирогова
Немов магніт, притягуєш собою
У світі грішно-світлому щоденно.
І чую, ніби музику гобоя,
Коли мені шепочеш в час блаженний.
О ні, не треба знову приручати,
Від вишень відчуття солодко-кислі.
Змішали у коктейль реальність з чатом,
У павутинні начебто зависли.
Чи небо відповість на всі питання?
Чи зрозуміє...світ тепер жорстокий.
Не приручай, бо зустріч ця остання.
А чи настане потім в серці спокій?
***
Магнитом притянуло совершенство.
И в свете грешно-светлом ежедневно
Я слышу в небе музыку гобоя,
Когда ты шепчешь что-то в час блаженства
О, нет, не приручай меня напрасно.
Вкус вишни ощущаю сладко-кислый.
В коктейль сбивали мы реальность с чатом
И в паутине невзначай зависли.
Иль небеса велели эти встречи?
Не понимаю... Жёсткий мир какой...
Не приручай. Как после расставания
Я обрету в душе своей покой?