Душа в людини кожної своя,
з народження її не покидає.
Вона – талан, планида, друге „Я“…
Усе про те лиш Бог єдиний знає.
Але для роздумів не бачу перепон.
Хто ж заборонить нам про це гадати?
Душа людська – всього життя закон,
що до снаги лиш Господу прийняти.
Яка ціна невинної душі
і скільки вона варта уже грішна?
Відповісти на це я б не спішив,
те точно знати може лиш Всевишній.
Вже сказано про Юду безліч слів
та все ж згадати тут відверто мушу –
у тридцять срібняків він оцінив
усе – життя Христа і власну душу…
У козака Вакули душу біс
хотів купити за любов Оксани.
Із ворогами душу в темнім ліс
поніс топити і Іван Сусанін…
Що варті душі тих, хто свій народ
постійно підло дурить і грабує?
Що стане потім з душами заброд,
як плоть слабку їх вічність потурбує?
Якому бісу продались вони,
кому заклали нас і Батьківщину?
Достойні діти батька-сатани,
тікайте геть – на захід, в Московщину…
Чом упирів донині терпим ми,
як тільки цих іуд земля ще носить?!
Вони хотять вже торгувать людьми?.
Їм тридцяти срібляників не досить!
Шалений, ні оскаженілий, світ,
летить щодуху у бездонну прірву…
Щоб перервати той страшний політ –
не те що серце, навіть душу б, вирвав!
11.04.2018