Вино кохання

Владимир Александрович Наумов
Вино на смак – одне і те ж,
Різниця тільки у посуді.
Візьми і примхи всі обмеж,
Чи розберися в них по суті, -
Тоді надійде результат
І розуміння правди зерен:
Яким ти визрів хлопець-хват
У ланцюгах жіночих пелен.
То, мабуть, бажаний полон?
Вино з роками стане квасом,
Бо навіть теплота долонь
Схолоне, вже за певним часом.
І ти загублене життя
Потратив на дівчат-коханок.
О не лікуй, бо то звитяг
Твій промайнувся полустанок.
Отож, хоч списочок простеж,
Що почорнів увесь в облуді…
Вино на смак – одне і теж,
Різниця тільки у посуді.