Дівчат у мене не було багато –
Признатись в цьому соромно, але ж, -
Могили, кажуть, виправлять горбатих,
Усіх зрівняють без якихось меж.
Бабій, я чи лиш однієї вірний,
Бо все одно настане підлий час,
Коли гульвій, нарешті, стане смирний,
Позбавив хлопця молодих проказ.
І ось тоді важливий доль ґатунок:
Жив праведно, а чи весь час грішив, -
Життя поденно підведе рахунок,
Чи плакав, чи сміявся, чи смішив.