Неочiкувана зустрiч

Владимир Александрович Наумов
Стрітились з тобою
Зовсім випадково,
Тільки на одинці
Не вдалось побути.
І твоє чуттєве
Невимовне слово
Якось ми зуміли
Тихо обминути.
Ти така гарненька,
В оченятах злива
Смутку і бажання,
Вій ласкавий трепет,
Бо на ту хвилину
Ти була щаслива, -
Я твого сердечка
Чув ласкавий шепіт.
Та минули швидко
Ті короткі хвильки –
Їх лишився відгук
Ніжний і печальний.
А мені зосталось
Пам’ятати тільки
В мовчазній промові
Погляд твій прощальний.