Зiвяли квiти, запахи i колiр...

Владимир Александрович Наумов
Зів’яли квіти, запахи і колір,
Засохло все, змінилось, не було.
Смаки твої, що танули поволі –
Від мене їх, мов вітром віднесло.
Далека даль пізнала лиш зростання,
Брела собі не відчувая ніг,
Вина моя найперша і остання,
Що покохати я тебе не зміг.