***
Уснули — спят оса с осиною,
Озябла ветка бузины,
И облаков гряда осенняя
Плечом белеет близ зимы.
Зависло солнце над округою,
Надулись гордо щёки тыкв,
Подсолнуха лицо беззубое
С межой соседскою впритык.
Там мельница послушно ухает,
Там жёлоб маслобойки пуст,
И зря скворец голодный слушает
Маслины захолустной пульс.
(перевод с украинского)
Микола Вінграновський
***
Поснули — сплять оса з осиною,
Змерз чорний кетяг бузини,
І літня хмара під осінньою
Плечем біліє край зими.
На прохололе сонце зморене
Надули щоки гарбузи,
І соняха обличчя згоряне
Прошелестило у низи.
Там, де млинок слухняно бухкає
І від олійні тихий струс,
Й голодний шпак даремно слухає
маслини захололий пульс.
1976