Навiщо

Владимир Александрович Наумов
В житті бувають ще й які гримаси,
Де ніжність сходить до биття, -
Отож, і ми напівкритичні маси –
Це ти, душа моя, і я.
Коли ми порізнь – тягне нас до купи.
Можливо це? Та мабуть – ні.
Не збудувати нам халупи, -
Скоріш згоріти у вогні.
Тоді навіщо, власне, притяжіння –
Злиття настане нам кінцем.
Обом не бути, попри всі хотіння,
Ні матір’ю, а ні отцем.