Я даремно не вірив в міраж,
З ним спокійніша стежка моя,
Легша тяжкість життєвих поклаж,
Чарівніша любов солов’я.
Зазвичай, міражі – то обман,
Але як обдурити життя,
Бо промозглий улігся туман
Невимовного вже каяття.
Тож і хочеться відволіктись
Від буденної сірості днів,
Знов зустріти, як стрітив колись
Почуттєвих, мов сонце, вогнів.