Спокуса інстинктів – вона недарма
Засіла чуттями в глибинах низинних,
Де змійка маленька під серцем дріма
З надією помсти, хай зовсім невинним.
Образи нестримна загострилась лють,
Відплата набуде подвійного струму,
То як же страждання своє обмануть,
Приборкати як не приборкану думу?
Та, мабуть, фатальний отой рудимент
Застрягу людців нездоланно навіки, -
Клітинного відгуку чорний фермент –
Тваринне породження зовсім каліки.