ТАК ЖАЛЬКО ВСІХ
Так жалько всіх…
І тих, і цих, і наших.
Забудь слова:
« Ніколи не прощу!..»
Розгледьте сонце
В гарбузовій каші,
Чи у калюжі,
Чистій від дощу.
Війна візьме,
Як Молох, як січкарка.
Помеле всіх
В кроваво-лютім сні.
І не вином,
Слізьми налита чарка.
По тим, не посміхнеться
Хто весні.
І хочеться закутатись
В тумани.
Не чуть, не бачить
І не говорить.
Душа щемить…
Ми всі смертельно п’яні,
Коли паплюжно
Не цінуєм мить.
Ту мить добра,
Всепрощення, любові,
Що без запрошень
Лине на поріг.
Та ще багато
Ненависті, крові.
Так жалько всіх.
Чомусь
Так жалко всіх…
Березень 2018р.