Живу, як вдаеться... Виола Блошинская

Светлана Груздева
Оригінал:


Живу, як вдається...Як серце велить.
Душа гарячкує і часто болить...
Буває...У власнім полоні замкнуся,
Та дні пролетять і я знову стріпнуся.
З добром хто покличе, то я відзовуся,
Побачу біду і на неї ж зірвуся.
Кидаюсь у бій, коли й ради немає.
І так я товчуся, що й розум палає...
Сама розумію: я тільки частинка.
Стою перед світом - незграбна билинка,
Але ще живу і тихенько страждаю...
Радію, надіюсь, змагаюсь, чекаю...
©Виола Блошинская


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Живу, как умею… Как сердце велит.
Душа горячится и часто болит…
Бывает, в плену я своём как замкнусь,
Да дни пролетят – и я вновь встрепенусь.
С добром позовёт кто, ему отзовусь,
Увижу беду и на ней же сорвусь.
Бросаюсь я в бой, хоть того не желаю,
И так суечусь, что мой разум пылает…
Сама понимаю: я только пылинка.
Стою перед миром неловкой былинкой,
Но всё же живу и тихонько страдаю…
Надеюсь и радуюсь, и ожидаю…


Аватар Автора оригинала