***

Рудов Владимир
- Ти думаєш усе отак минеться?
Образив, зрадив, залишив в біді…
Та ні, відповідати доведеться
На тому, самому найвищому, суді.
Згадають все: і добре, і погане,
І покладуть на шальки терезів.
І визначать зневагу чи пошану
Своїм життям у Бога заслужив.
Там хабарем ти вирок не відкупиш,
Заставою свободу не вернеш,
Відповідать за кожен вчинок будеш,
За бездіяльність і байдужість теж.
……………………………………
Я пам’ятаю дідові повчання,
З роками глибше розумію їх.
І ниці свої стримую бажання,
Уже доволі нагрішити встиг.
Я молитов не навчений, та щиро
Благаю прощення у Бога і людей.
Іще прошу мою зміцнити віру,
Полуду зняти із моїх очей.
Пройти останок шляху хочу гідно:
Добро чинити, стримувати гнів,
Борги віддати, посміхнутись рідним…
Зробити те, чого ще не зумів…
07.04.2018