Люба моя, ти послухай мовчання –
Губи німіють, як серце співа, -
Це мовчазне і спокійне кохання –
Не покладеш ні на які слова.
Тільки на музику, як це ти вмієш,
То ж налаштуй на мінорність рояль.
Правду говорять: пожнеш, що посієш,
Йдучи назустріч – коротшає даль.
Ти не сумуй. Солов’їні рулади
В червні змовкають і, майже, на рік.
Поруч зростають уміння і вади,
Поруч крокують години і вік.
Люба моя, не скучай ти зі мною,
Бачиш, який у віршах говорун,
Ти доторкнися до серця рукою –
Там коливання закоханих струн.
липень, 2008 р.