Ти моя

Владимир Александрович Наумов
Ти моя і музика, і муза,
Мій замок і з;мок – все це ти.
Ти мій подих і моя обуза,
Горизонт омріяной мети.

З чим іще я зможу порівняти
Твій далекий образ і близький?
Із напоєм чебреця і м’яти,
Від якого аж тріщать мізки.

Ти прийдешнє і моє минуле,
Сьогодення надвечірній час.
Ти – життя засніжене і чуле,
Та все те, що поєднало нас.

20.01.2012 р.