Все ти

Владимир Александрович Наумов
Все, що буде потім, те настане після,
Ти – моя остання лебедина пісня.
Ти – моє чекання і вінець побачень,
Сонячний промінчик для нічних пробачень.

Ти – все те, що в думах я повік тримаю,
Моя квітка щастя в пахощах розмаю.
Ти – мій корінь чистий втрати і здобутку,
Степова перлина цвітом незабудки.

Все, що стане потім – хай воно, як хоче,
Бо сьогодні бачу твої любі очі.
А роки між нами – я їх подолаю
Стежкою до пекла, та скоріш до раю.

Ти – моє вінчання і розлук розлука,
Теплий сон обіймів та вселенська мука.
Я твоє зігрію і слізьми, і сміхом
Серце, що холоне під січневим снігом.

Все, що буде потім, те настане після
Того, як відлунить наша ніжна пісня,
Як вона, за часом, в далечінь відлине,
Та лишиться згадкой легіт журавлиний.

2008 р.