Помовчати... Оля Романишин

Светлана Груздева
Оригінал:


Дозволь сьогодні трішечки мовчати...
(На пробах щастя грає роль предтечі).
Прийшла до Тебе душу заквітчати,
Хоч тихо впала на стосилі плечі...

Затягували в темну гладь зіниці,
Торкались пальці змучені чола ,
Кидало небо грізно блискавиці,
А я в Тобі - міцніла та росла !..

Я п'ю до дна за міріад мовчанок,
За чорно-білі календарні дати ,
За мій надвечір , але наш світанок,
І за можливість ра;зом німувати...
© О.Романишин


Перевод с украинского СветланыГруздевой:


Давай сегодня помолчим, послушай…
(на пробах счастья это роль предтечи).
Пришла  к Тебе убрать цветами душу,
Всесильные обнять тихонько плечи…

Затягивали в глубь зрачки-зерцала*,
Касалась я усталого чела,
И грозно небо молнии бросало,
А я в Тебе – и крепла, и росла!..

Я пью до дна за мириад молчанок,
За чёрно-белый тон – не вспышки медь.
За предвечерье наше и начало
И за возможность рядышком неметь…


*То же, что зеркала(старин.)
 из Акад. Словаря Ушакова)
Аватар Автора оригинала