Ти на олтар поклав усе життя,
схилив його, як голову на плаху.
Назад уже немає вороття, –
прорік і в дійсність врізався з розмаху.
Ти кинув на вівтар свою любов,
з грудей безжально вирвав власне серце.
Палку, гарячу, вічно юну кров
все приправляв чілійським красним перцем.
Але не безкінечний цей політ,
за все в житті приходиться платити.
Прийшов ти в цей шалений дивосвіт,
свою зорю щоб в небі запалити.
04.04.2018