М нлива вдача

Екатерина Степанова 7
Маю я мінливу вдачу,

Буревієм рознесу,

"Степом" в серці я віддячу,

Подарую я весну.



Наче шторм, мінливе море,

Я спокійна і сумна,

Та поглянувши на зорі,

Сколихну свого човна.




Від дощу я гірко плачу,

Сльози річкою пущу,

Звичку маю я дитячу,

Хто поранить відомщу.




Сонцем спалахну аврори,

Враз загостряться чуття,

Змінить полум'я узори,

В карті долі і життя.




Та для кого щось я значу,

Стерпе настрою красу,

Тому сповна я віддячу,

Радість у життя внесу.