Далеко від міст гомінких,
від спокус метушливого сіті,
далеко від штучних світил,
від несправжніх чуттів —
незаймані мрії степів
у моєму маленькому світі,
і знаю напевно, як мало
подібних світів,—
де волі прапервісної
розцвітають іще первоцвіти,
де, щоб заспівати
простих і красивих пісень,
злетілись до мене вітри
від спокус метушливого сіті,
в маленькій мій світ,
де римуються тиша і дзен.