Суничний вiтерець

Наталя Мазур
Там, попід лісом, що вільно росте на горбку,
Личка рум'яні ховають пахучі суниці.
Ягоди спілі несу в лопуховім листку,
Йду навпростець до ріки, що в долині сріблиться.

Трави некошені ноги січуть батогом,
Злякано роєм літають метелики й оси.
В ліс би сховатися, цівкою піт над чолом...
У піднебессі блакитному жайвір голосить.

Мліють під сонцем липневим налиті жита,
Бедрик поліз до незнаних висот по стеблині.
Пахнуть суницями руки мої та уста
І вітерець, що мене наздогнав у долині.

09.07.2017-17.03.2018р.р.