Неспиться...сон кудись тікає,
ніч тане на очах.
В домівку місяць заглядає,
чумацький видно шлях.
Сплять діти,тихо у квартирі,
сади сплять і гаї.
Мені миттєвості ці милі,
бо тепло на душі.
Я слів подяки не шкодую,
небесному Творцю,
за дім ,що в нім давно живу я,
за всю мою сім°ю.
За вітерець,чий спів лунає,
у мене за вікном.
За дощ рясний,що поливає,
всі ниви за селом.
Що знов прийшла весна красуня
і зацвітуть сади.
Ось так мина моє безсоння
у поруху хвали..