Квіти в полі нагадали
що колись у нас було
мені жаль моя кохана
що все те давно пройшло.
А було...ти рвала квіти
з них вінок собі плела
на голівку одягала.
мені найкращою була.
Голубі в вінку волошки
твої очі голубі
не можливо відрізнити
так подумалось мені.
Обнімались,цілувались
і так солодко було
і ніби музика дзвеніла
і вітром пахощі несло.
Сидимо тепер в кімнатах
для життя усе в нас є
в тебе,в мене,телевізор
кожен дивиться своє.
Замість поля,шумить місто
та лиш "пахощі"машин
"пахощі"від сміттесбору
від асфальту шурхіт шин.