У серці жЕвріє надія,
що ще повЕрнеться любов,
що людяності терапія
не дасть надалі ляти кров.
Згадаєм, що булИ братами,
у злагоді гуртом жилИ...
Що раптом сталося із нами,
в яку нас пастку затягли?!
У чому, Боже, провинився
однОго кореню наРід?
На роздоріжжі розгубився,
натрапивши на геноцид.
Раніш не заважала мова,
різні співалися піснІ...
Бо дружба й мир - життя основа,
а не ворожість між людьми!
Який залИшим приклад дітям:
руйнуючи все, воювать?
Тоді у безладі всесвітнім
нас Богу не урятувать!
Поки не пізно навертаймось
на миролюбний, лЮдский шлях.
Під Божим Прапором єднаймось,
припИним братовбивства жах!
20/03/18/