Полумя

Екатерина Степанова 7
На шкірі імпульсами відчуваю поле сніжне,

Терпкий парфум брутально огортає скроні.

Проталим джерелом відчую дотик ніжний,

Що полум'ям залив твої долоні.

Вуста капканом сповільнили подих,

Збиваючи із ритму серця марафон.

І звабивши в тенета мов лицаря на подвиг,

На моїм тілі ти не знайдеш заборон.