Оселедець та цибуля,
часник, сало, самогон,
хрін та рідка...так дмухнули,
ніби дихав тут дракон.
Відчиняю навстіж хату,
сморід, господи-прости,
від "п"янкого аромату,
хоч святих всіх виноси".
Озираюсь надовкола...
трахторцем хропе Микола,
дорогесенький сусід,
що живе з нами *упліт.
А старенький дід Василь
закотився аж під стіл,
біля грубки кум пригрівся...
Але деж-то мій подівся
золотенький чоловік,
що вкорочує ме вік?
Запитати хо'чу гада:
у честь чо'го дефіляда?
Ось, нещастя, - біля бражки,
у руках трима ромашки.
Хто би міг таке наврочить?
Язиком вже ледь ворочить:
ми тут трішки посиді'ли,
за жінок здоров"я пи'ли,
бо сьогодні - ваше свято,
то ж вітаю тебе, Марто.
На от квіти забери,
у хатині прибери,
приготуй щось закусити,
а я йду гостей будити...
*упліт - вмежу
19/03/18/