І, всупереч усім прогнозам і погрозам,
Весна прийшла, коли закінчились морози…
Така вона була прекрасна і цнотлива!
Така вродлива, ніжна і, ледь-ледь примхлива!
У сині очі так і хочеться дивитись,
Як на богиню юну, сонячну - молитись!
А як візьме до рук віолончель чи скрипку! –
Вмить заворожить й закружляє в танці швидко.
Ще й соловейки в парках і садах співають,
Серця то « ох», то « ах» всім навпіл розтинають!!!
О, диво! Як стрункішають прості дівчата!
А хлопці! – Аполони всі! Аристократи!
...Весна прийшла! Цвітуть, ростуть кругом кульбаби,
І ходять поряд нас богині, а не баби!
Вольный перевод Григория Пономарчука:
…И, вопреки прогнозам и угрозам
Весна идет, прощаются морозы ...
Она так целомудренно-красива,
Капризна и опасно шаловлива -
В её глаза так манит окунуться!
С богиней юною от солнышка проснуться -
Дуэту скрипки и виолончели
Аккомпанируют весенние капели -
Она с тобою в танце завертится…
И соловьям в садах уже не спится:
Сердца влюблённых песней разрывают -
То охают они, а то вздыхают…
О, девушки! О, парни - Апполоны!
Весна пришла! Цветут рододендроны…
Нас привлекают юбочками мини
Не бабы, а волшебницы, богини!