Душею прихилилась

Валентина Вересоцкая
Там за обрієм,за лісом
Визирає Ладан рідний.
Всіх до купи поєднав
І для нас милішим став.
Я насправді уралчанка.
Не моя це забаганка!
Хоч в тобі не народилась,
Та душею прихилилась.
Ти - найкращий мій край!
Знай мій Ладане!Знай!
Бо твоє обличчя,очі
Українські темні ночі
Залицяння аж до ранку
Полонили до останку!
Спів пташиний чарівний!
До вподоби так мені!
Бір сосновий!Пляж.Народу!
Виїжджають на природу.
А знайомих так багато!
Зустріч з ними-справжнє свято!
Ти пробач,Ладан! Пробач!
Не сумуй,друже! Не плач!
Хто тебе покинув друже!
За тобою сумують дуже!
Ти наш найрідніший край!
Знай наш Ладане!Знай!

Березень 2018