http://www.stihi.ru/2018/03/17/10723
Непроханий гiсть.
Светлана Пирогова
У небі хмарин дирижаблі,
Сфумато в зародженні дня.
І спів а-капельний привабив
Пташиний...Якась метушня...
?
З минулого він повернувся,
Із зношеним серцем, пустим.
Рукою до скронь доторкнувся,
І очі волали "спасти".
Непроханий гість спозаранку,
Неначе крізь землю проріс.
Вона у прозорім серпанку...
Пробігла хвилююча млість...
...Чому повертаються люди?
(Забуту стежину знайшли.).
Ввірвались останнім етюдом,
Хотілося світла в імлі.
.........................
В небе тучек-дирижаблей
Много на рассвете дня
И запели а капелла
Песни птицы. Воркотня.
Он из прошлого вернулся
С сердцем ношеным, пустым
И рукою дотянулся,
И в глазах звучит:" Прости!"
Гость нежданный спозаранку
Как из-под земли пророс
И на лбу его морщина
Змейкой малой завилась.
Зачем возвращаются люди?
Забытую тропку нашли.
Ворвались последним этюдом,
Хотелось, знать, света во мгле.
Вариант:
Зачем возвращаются люди?
Забытую тропку нашли.
Приходят последней любовью
Как свет, что нам
Брезжит вдали... -