Прости прощавай

Владимир Гайченко
Прости і прощавай

Прощай, вокзал, прощай, «Укрзалізниця»,
Прощай, міліція, хай Бог благословить!
Душа моя, мов сизокрила птиця,
Із клітки до нових висот летить.

Прощай, життя, наповнене тривоги,
Спаситель кличе в неосяжну даль.
Попереду знов стелиться дорога,
Я віддаюсь їй, кинувши печаль.

Прощайте, всі такі знайомі лиця,
Простіть, якщо Вам чимось заважав.
Простіть, що було слово деколи, мов криця,
Простіть, що Вам не все іще сказав.

Не розказав, який благий Спаситель,
Як Він безмежно любить кожного із Вас.
Та Дух Святий – всіх душ Втішитель –
Розкаже Вам, - лише потрібний час.

Час сіяти і час збирати,
На все є час, на все під Небом час.
Є час родитися, є й час вмирати, -
Свій час чекає кожного із нас…

Мій Боже, дай перед дорогою напиться
З Твого одвічного живого Джерела.
Напитись дай з цілющої криниці,
Щоб та вода з утроби в Вічність потекла.

Позаду – спалені мости, пора рушать в дорогу,
Я з Богом – отже я вже не один.
Рушаю, поки Бог дає ще змогу,
Від скорених і до нових вершин !

07.04.2012