Згасає сонце на дні бокала червоного вина
Потоне відблиском в очах останній промінь
Лиш на вустах смак терну не мина
Птахів не чую вже грайливий гомін
Вже ніч володарка вступила у права
Блідим лиш сяйвом огортає землю
Мов блискавкою спогад навіва
Про те що серце б'ється не даремно
Шалено стогне на душі весна
Пробуджена поцілунком ніжним
Від погляду твого можливо я смішна
Та навіть сміх твій я сприймаю рідним