***

* * *

Колись-таки розвіються дими
Й від "броників" розправлять хлопці груди;
Й повернуться хазяї у доми,
І видихнуть, колись, спокійно люди.
Поету нині праці додало,
В чорнило сльози добавляють баталісти.
Пройдуть часи й без болю і без змісту,
Старий солдат, мов видихне: "Було!"

В.Масагор.