Казки

Вика Зеленская
Я виграю,ти чуєш?
Зможу я.
Мені не страшно,
Я давно вже не твоя.
Не стане погляд твій причиною для сліз,
Бо біль давно до рук моїх приріс.

Я не боюсь кордонів, однини
Бо все це,тільки в тебе в голові.
А знаєш,ти не вмієш пробачати,
І краще,взагалі тебе не знати.

Не знати твого жалю і твій сум ,
Які думки приходять на твій ум?
Та погляд твій :  то чистий,то мутний
Скажи мені,ти мій,чи сам не свій?

Як довго ми ще гратимо в любов ,
І скільки раз поділиш ти на нуль
А таємниці і свої казки
Комусь ти іншому тепер будеш плести.

І інший хтось зіграє мою роль
Пробач , та ти давно не мій герой
І зможеш ти тепер свої думки ,
Мені сказати тільки увісні.