Оригінал:
Пробач, прошУ,
бо не така, як ти хотів.
Тебе лишаю
в незбагненності світів.
І ти не винен,
вже немає вороття.
У ті хвилини,
що на двох було життя.
Мрійливі вЕсни
не вернУть твоіх речей.
Хоч забагато
для одноі вже ночей.
Та не воскресне
щастя маривом свічок.
Життя не свято,
а заплутаний клубок.
Тобі лишу криштальну пам'яті красу.
Пробач, благаю, бо весни не принесу.
©Ніна Бойко
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Прости, прошу,
что не такая, как хотел.
Тебя оставлю
в нерешённости проблем.
И не твоя вина –
возврата больше нет
в минуты те,
где на двоих и жизнь одна…
Туманность вёсен
ни вещей и ни речей
мне не вернёт, и счастье
в мареве свечей
да не воскреснет
и – хоть тресни!..–
будет разным…
И жизнь не праздник,
а запутанный ручей.
Оставив памяти хрустальную красу,
Прости, весну тебе, увы, не принесу.