Зазиміло... Засніжило... Заморозило...
І заплакали шибкИ сльозами-росами.
Заскрипіли під ногами сніжно-біліі
Діаманти золотого льоду-інію.
А за хмарами - важкими снігоносами,
Зачаїлись заметілі із морозами.
Затуляють сяйво сонечка привітного,
Не пускають до землі проміння світлого.
Завиває люто вітер на околиці...
Завірюха злая снігом так і колеться!
Заховалися у нори милі звіроньки...
Залякала їх сердита зима-зимонька.
Не засмучуйтеся! Згодом в край засніжений
Занесе весна тепло руками ніжними.
Забуяють луки зелен-конюшиною,
Завирують передзвонами пташиними.
А.Я.