Диво

Николай Трохимчук
Побути маленьким, хоч трошки,
Я так, мамо, іноді мрію:
Збирати у полі волошки
І мати на завтра надію.

Ти, мабуть, усе знаєш, мамо.
Скажи, де я втратив дитинство?
Життя перетворюю в драму,
До рота узяв синій "Вінстон".

Твоє молоко материнське
Успішно заміщую пивом.
Де, мамо, я втратив дитинство?
А разом із ним - віру в диво.

Душевне тепло замінили
Сніги і морози з Аляски.
Доросле життя ріже крила,
Я більше не вірю у казку.

В дитинстві залишились мрії,
Я виріс. Чи став я щасливим?
Є в мене вино і повії,
Я більше не вірю у диво.

Додав я у рості, матусю,
В душі ж залишився чутливим.
Тепер тільки рідше сміюся
І більше не вірю у диво.

24.01.2018