Я не стану космонавтом, мамо!
Мое серце розірветься на орбіті
І потоне в пелені оману,
Забринить миттєвістю в зеніті.
Я не стану зіркою естради,
І не стану зіркою трибуни.
Не кричатиму амбітно "зрада"
В пошуках дешевої фортуни.
Я не стану, мамо, гордовито
Свое "я" підносити увись.
І неправдою вуста ганьбити
Я не зможу зараз чи колись.
Стану я людиною, напевно,
Через біль і титанічний труд.
Бо я хочу жити не даремно,
Прагну я позбавитись від пут.
Тож надії на дитя немає.
Прагне правди, вірить у кохання.
І себе той відчайдух шукає
Серед бурі, повний сподівання.