Ми були дітьми
Із старечим до болю маразмом
Ми падали, а не спускались
Сходинками життєвих шляхів
Ми дихали повітрям
А видихали молоде божевілля
Ми заряджені і током бились
Ми відкриті пляшки шампанського
І зараз ми ті, що не спились
Тверезо сіємось крізь життєве сито
Дорослі фізично, душевно ми діти…