Бентежно так...

Оля Чепурная
  Бентежно так...
  І хмари понад хатою
  Несуться звідкілясь, з чужих країв.
  А в полі- там,- кагатами, кагатами
  Не врахувать цукрових буряків.

  І стелеться...
  Уже по долу стелеться
  Липкий туман і в очі загляда.
  Тонесенькою скибочкою первенця
  Відсвічує ставкова нам вода.

  Затихло вмить...
  І - чорним сукном по полю
  Накрилась ніч: бо всім відпочивать.
  "Пора до хати",- вже мама кличе:"Олю!".
  А ворохнутись як? А голос як подать?...