Як у нашому садочку,
На вишневому пеньочку,
В акурат під Новий рік
Виріс всім на диво гриб!
Не один, а ціла купа,
На пеньку, що наче ступа.
І чому під Новий рік?
Бо дощами грудень стік!
Квітнуть трави у садочку,
Почорніли всі листочки.
Сніг не випав, як на гріх,
Не зима, а справжній сміх.
А грибочки ті блискучі,
Їхні шапочки липучі.
Наче сонечка горять,
Як солдатики стоять.
Збіглось майже все село,
Ковиляє дід Павло.
Про гриби несеться слава,
Подивитись всім цікаво.
— Що це тут за експонат? —
Голосно спитав Кіндрат.
— Не лисички, і не грузді.
Що за гриб, хто знає, друзі?
Вся зібралася малеча
(Хоч надворі холоднеча):
Галя, Даша тут, Мишко,
Ще й прибіг малий Сашко.
Раптом каже Маргарита:
— Можна з ними суп зварити.
Був би дуже суп смачний!
Незвичайний смак грибний!
***
Каже мама Галі: — Діти,
Ними можна отруїтись.
Тож собі запам’ятайте —
Їстівні гриби збирайте!
Якщо гриб вам невідомий,
Не беріть його додому!
14. 02. 2018 рік
Світлина автора
*Ми ж таки взнали, що то за гриби виросли
у нашому саду. Називаються вони зимові
опеньки.
Їх можна вживати у їжу. Ось так!