Весна іде. Ви чуєте? Весна!
Під снігом завовтузився ручай,
І чиста хвиля неба – запашна...
Й синичка цвінькнула: – Зима, прощай!
І тягнуться до сонячних долонь
Усі дерева і мале пташа,
А в гілочку верби оце, либонь,
Вселилась радісна моя душа!
Весна! Ви бачите, іде весна!
І синє небо просить: заспівай!
Весною навіть старість молода,
Тож трепетом душі її вітай!
Перевод Иосифа Бобровицкого:
Весна идёт.Вы слышите? Весна!
Из-под сугроба вырвался ручей,
Душиста неба чистого волна...
Деревья льнут до солнечных лучей.
Синичка тинькнула: "Прощай, зима!"
Ей вторит песня пташки-малыша.
На ветках вербы почек бахрома -
Там поселилась и моя душа.
Весна! Вы видите, идёт весна!
И небо просит: "Песню запевай!"
Помолодела старая сосна,
Поздравь её и счастья пожелай!