Петя Дубарова
ЛИСТЯ-СОН!
Коло сонних тротуарів струмками котиться листя — жовте, біле, чорне, змерзле від тиші. Торка його й вітер, і осінь непогідна, й воно скручується, як хворі жіночі долоні. Холодний струмінь повітря розсипа його по перемерзлій вулиці. Воно перекочується асфальтом, переплутується, штовхає одне одного й насамкінець замовкає, наче мертве птаство.
Цілу ніч галасливі вітри перекидають його у своїх грубих долонях, заривають у мокрі домовини й занурюють у холодні калюжі. Зірки ж крізь білі окуляри дивляться на нього й не приховують своїх сліз.
Вітри оздблюють його крапками й плямами, а потім граються ним у карти й малюють на його жовтій плоті. Земля торопіє, нажахана, коли те листя знов збирається у зграйку й стогне — безхатнє, сліпе, зранене. Так проходить багато днів. Вмирає жовте листя — красиве, як червоне літо, воно обертається на порох — холодний і липучий.
Як дуже сильно воно схоже на мої осінні ночі, страшні сни – гіркі й солоні, збурені й розкошлані моєю напівсонною свідомістю, й до ранку вмирущі.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Петя Дубарова
ЛИСТАТА-СЪНИЩА!
До сънените тротоари лежат потоци от листа – жълти, бели, черни, премръзнали от тишина. Докосва ги и вятър, с есен есента и те се свиват като болни женски длани. Една студена струя въздух ги пръска из премръзналата улица. Те се търкат о асфалта, блъскат се едно о друго и накрая млъкват като мъртви птици.
Цяла нощ кресливи ветрове ги мятат в грубите си длани, зариват ги в мокри гробове и давят ги в студени локви. Звездите пък през бели очила го гледат и сълзите си не скриват.
Те шарят ги с точки и петна, а после си играят с тях на карти и ветрените – своите въздушия, рисуват върху жълтата им плът. Земята тръпне ужасена, когато пак се съберат и стенат – бездомни, слепи и ранени. Така минават много дни. Умират жълтите листа – красиви като лятото червено, и в прах превръщат се – студен и лепкав.
Как силно те приличат на нощите ми есенни, на сънищата страшни, горчиви и солени – премятани и блъскани от разум полусънен и до сутринта умиращи.