Тонуло небо в зоряній симфонії,
Згасало сонячне мереживо серпанком...
Осів туман на струнах у гармонії -
Зима зніме вуаль за цим світанком.
П*яніли ми від аромату спогадів
І вечір стомлено кружляв в танку цю ніч...
Скрипка душі заплакала від здогадів,
Що з щастям ми востаннє віч на віч...