Де дівчинка, з минулого життя,
Що вдягнена у світло і щаслива?
Неначе блискавка ти вийшла з небуття
і кригу в серці раптом розтопила.
Ти доторкнулася до вічної краси.
І нагадала мрії, пробудила
Небесне прагнення до щастя і мети.
Подарувала чисті, білі крила…
Минула ти - це я, але в країні
Де серце посміхалось і творило.
Твої пісні - мої пісенні зливи.
Твої думки - відновлені вітрила.
Не хочу прокидатися. Проте
Моя дівоча пам'ять пригадає
Велике поле. Жито золоте.
Там серце дихає, і радісно співає.
Танцює дівчинка прекрасна і струнка.
Дарує людям дивовижне щастя
У простоті весняного струмка
джерельна святість Божого причастя.
17.01.2016