http://www.stihi.ru/2018/02/12/10797
Оригінал:
Я зупиняюсь, мій коханий , ось -
Німа перед Тобою , без'язика...
Веде нічну мелодію музика -
І повниться любові вперта брость...
Хто із земних таке блаженство спив ? -
Всі болі, всі розлуки , всі печалі,
Що стільки років у душі кричали ,
Один лише Твій погляд розтопив !
Засвідчує лютнева тиха ніч
І спалахи у темряві свічада :
Ти - мій кінець щасливий і початок !
Уже на зустрічі мене не клич
Віч-на-віч...Це ж бо я - Твоя ,
До перетворень ніжності цікава
У снах , що подарує ніч ласкава,
І вир Життя , як річки течія ,
У берег плюскотить : "Твоя...Твоя..."
Перевод с украинского из Светланы Груздевой:
Я замираю, мой любимый гость –
Вблизи Тебя я становлюсь немою…
Пьянит ночная музыка покоем,
И полнится любви упрямо гроздь…
Кто из землян такой нектар испил? –
Все боли, все разлуки, все печали,
Что столько лет в душе моей кричали,
Один лишь только взгляд Твой растопил!
И я, в своих предчувствиях права,
И всполохи, что в темноте зеркальной, –
Свидетели того, мой Бог печальный,
Что на свидания не станешь звать,
На тет-а-тет… отныне я – Твоя,
Для воплощений нежности, как в сказке, –
В тех снах, что ночь дарует с тихой лаской,
В водоворот житейский, крест творя,
Я брошусь , что поёт : "Твоя...Твоя..."