Я пам‘ятаю ніжні руки
І очі з посмішкой коли
Ми всі гуртом,її онуки
Збирались разом у дворі.
З любов‘ю,щіро,безоглядно
Вона годила усім нам
Їй догодити геть не складно-
Сінця насипали б кролям.
Густі,спекотні літні ночі
А ми в садочку зоре лиць
Питливі,до казок охочі
До неї линули,колись...
Нема Бабусі,а садочок
Із молодих стоїть дерев
У сердці пам‘яті куточок
З її любов‘ю дотепер.
;