Небо блакитне,
Сонце тендітне.
Співи що зрання, –
Птахів кохання.
Квітів краса
І чистенька роса.
Усмішка щедра
І вітер грайливий,
Смоли із кедра
Й твій погляд дбайливий.
Сон що відходить
І день що приходить,
Метеликів зграйка,
Яка хороводить.
Радості мить
І хвилини чекання.
Вогонь що горить
І той жар, що останній.
Мрії озер,
Що зманіжені сплять.
Ще й до тепер
Розкришталена гладь.
В ній міняться промені…
З сонечком жбан.
Скажи лише, хто мені?
Ти не обман?
Зелень лісів –
Листяний океан…
Іволги спів
Що розвіяв туман…
Все це довкола
Я в серце беру
Й веду своє соло
Весни Скрипалю.
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2018
09.02.18
19:29